Укр
Eng
Реформування ДАБІ створює конфлікт із існуючим законодавством та відбувається без залучення учасників ринку
Реформування сфери архітектурно-будівельного контролю створює конфлікт із існуючим законодавством та відбувається без залучення учасників ринку. Про це йдеться у листі Українського клубу нерухомості до Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради України.
Так, проаналізувавши Постанови КМУ № 218 та 219 від 13.03.20 щодо оптимізації органів державного архітектурно-будівельного контролю, співголова Комітету з питань права Українського клубу нерухомості Владислав Кисіль звертає увагу на те, що впровадження концепції реформування галузі будівництва та архітектурно-будівельного контролю створюють конфлікт із існуючим законодавчим регулюванням - із нормативними актами вищої юридичної сили.
Зокрема, ч.3 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає вичерпний перелік документів, які подаються для отримання дозволу. Постанова КМУ № 218 незаконно розширює цей перелік, вимагаючи подавати непередбачений жодним нормативним документом «лист уповноваженого органу містобудування та архітектури про те, що для проектування даного об'єкта будівництва містобудівні умови та обмеження не надаються».
Також ч.4 ст.37 Закону визначає чотири підстави для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт. Натомість, Постанова КМУ № 218 згадує лише про дві підстави для відмови, які Законом не виокремлюються, а саме: «невідповідність цільового призначення земельної ділянки та наявність у поданих документах порушень містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки».
Створення Постановами КМУ одночасно двох ЦОВВ, які реалізують державну політику з питань державного контролю та нагляду (ДІМУ та ДССМУ) не відповідає ч.3 ст.6 Закону, яка до органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду визначає єдиний центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
«Прийняття Постанов КМУ створює істотні ризики порушення принципу правової визначеності та належного врядування в діяльності органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Наслідком цього є загроза оскарження в судах із наступним скасуванням як положень Постанов КМУ, так і рішень утворених/реорганізованих ЦОВВ (дозволів на виконання будівельних робіт, відмов у її видачі)». – переконаний Владислав Кисіль.
Свою позицію незгоди із заходами реформування ДАБІ, які вже почали втілюватися, співголова правового комітету Українського клубу нерухомості детально обґрунтовує.
По-перше, це - формальний поділ існуючої системи архітектурно-будівельного контролю та нагляду неспроможний досягти поставленої мети без детального аналізу і перегляду повноважень органів архітектурно-будівельного контролю із прийняттям відповідних законів. Лише після цього наступним кроком має стати приведення організаційної структури у відповідність до оновленого адекватного обсягу повноважень із посиленням інституційної спроможності нової структури, що прийде на зміну старої.
«В іншому випадку, ми матимемо і вже маємо хаос від знищення однієї системи без створення нової», - переконаний експерт.
По-друге, повне усунення від елементів контролю на першому етапі (отримання дозволу і старту будівництва) без перегляду контрольно-наглядових повноважень неминуче призведе до двох негативних наслідків. Перший наслідок - розбалансування приватно-публічних інтересів із сплеском кількості самочинних будівництв; другий - концентрація органів контролю (ДІМУ) не на загальній превенції порушень, а на карально-інспекційній складовій, що призведе до сплеску корупційних ризиків на етапі від початку будівництва до реєстрації права власності збудованого об’єкту. Створення ДІМУ із отриманням у спадок від ДАБІ всього втручально-карального функціоналу змістить корупціогенні фактори з видачі дозвільних документів/прийняття в експлуатацію на проведення перевірок будов.
Висновок Владислава Кисіля невтішний: «Досягнення стійкого позитивного ефекту із зменшення корупції у галузі буде нездійсненним. Полегшення входу на ринок лише дозволить збільшити корупційну складову за рахунок росту числа потенційних «клієнтів» ДАБІ/ДІМУ».
По-третє, система потребує докорінного перегляду моделі архітектурно-будівельного контролю насамперед на рівні прийняття законів.
«Внаслідок суперечності Постанов Кабінету Міністрів нормам вищої юридичної сили, запропоновані Урядом рішення несуть ризики істотного погіршення ситуації через створення правової невизначеності, отже, є шкідливими», - наголошує експерт.
Представники Українського клубу нерухомості у листі підтверджують свою готовність до конструктивного діалогу та всілякої підтримки законодавчого забезпечення реформ та вчергове додають пропозиції щодо реформи архітектурно-будівельного контролю.
