Економіка спільного користування - відповідь на запити креативного класу

Традиційні бізнес-моделі поступово відходять у минуле. Офісні центри, де площі здаються в оренду поверхами на тривалий термін, замінюють коворкінги, в яких за невелику плату можна орендувати обладнане робоче місце на тиждень, день або годину. У торгові центри вже не йдуть виключно за покупками - вони стають центрами дозвілля. На зміну централізованим пасажирським перевезенням і службам таксі приходять Blablacar і Uber. Замість кафе і барам все частіше віддають перевагу вільним просторам, де можна і кави випити, і книжку почитати, і цікаву лекцію послухати.

Все це - приклади економіки спільного користування, яка набуває все більшої популярності. Про те, як вона впливає на комерційну нерухомість і як з її допомогою знизити вакантність торговельних і офісних центрів, говорили учасники заходу URE Club «Тренди економіки спільного користування. Як знизити вакантність комерційної нерухомості», який відбувся 10 лютого 2016 року в Fairmont Grand Hotel Kyiv.

Економіка спільного користування - це «бізнес з людським обличчям» - вважає один з хедлайнерів заходу, засновник «Креативного кварталу» у Львові Ілля Кенігштейн. Такі проекти орієнтовані не на отримання надприбутків, а на ідеї і цінності - і саме завдяки цьому нерідко перевершують фінансові очікування засновників.

Крім того, коворкінги і вільні простори орієнтовані на креативний клас, який стає все більш впливовим.

Ілля Кенігштейн впевнений, що майбутнє якраз за креативним класом, і обіцяє, що «Креативний квартал» стане «будинком майбутнього» з величезною кількістю технологій.

Креативний квартал у Львові збираються створити на місці стародавнього в місті трамвайного депо

За словами Іллі, спочатку проект збиралися реалізувати в Києві, але для цього необхідна була чесна, чи не корумпована підтримка з боку міської влади - її ініціатори проекту не знайшли. «У Львові є мер, який займається містом, і немає олігархії», - каже Ілля Кенігштейн.

Втім, в Києві вже діють успішні приклади економіки спільного користування.

Найбільший з них - «Експоцентр України», більш відомий як ВДНГ. В управлінні проектом є кілька особливостей, розповідає в.о. гендиректора НК «Експоцентр України» Максим Бахматов. Комплекс знаходиться в державній власності, приміщення там можна здавати в оренду, тому площі використовуються тільки для проведення виставок і заходів. Друга особливість - дуже велика територія, якою складно управляти.

 Одним із наймасштабніших проектів, організованих на території ВДНГ стала «Зимова країна мрій»

За словами Максима Бахматова, зараз на території «Експоцентру» вже працює концерт-хол, а на площі в 15-20 га планується створення інноваційного культурного центру.

Півтора роки тому в Києві відкрився FEDORIV Hub - один з найбільш яскравих та динамічних на сьогоднішній день прикладів shared economy. Вдень він працює як офіс, а вечорами використовується для проведення лекцій, конференцій та неформальних зустрічей. Про те, як з'явилася ідея створення агентства, і як з цієї ідеї вийшло витягти прибуток, в ході дискусії розповіла глава FEDORIV Hub Ольга Сафіна.

За її словами, тут використовується три основні моделі організації заходів, за рахунок яких агентство отримує прибуток. Це реалізація проекту на замовлення «під ключ», надання тільки локації і розробка власних проектів.

Про те, як така бізнес-модель допомагає боротися з вакантністю в торгових центрах на прикладі ТРЦ «Проспект» розповіла Антоніна Головко, директор з розвитку бізнесу Karkat Fashion LLC (NAMES'UA). Модатека NAMES'UA була відкрита восени минулого року в ТРЦ «Проспект» як мультибрендовий універмаг українських дизайнерів. Загальна площа модатеки становить 2000 кв метрів, з них 1000 кв використовується постійно, а ще стільки ж задіюють періодично.

Проект виявився куди більш успішним, ніж очікувалося - українці поступово переорієнтовуються на внутрішнього виробника і, більш того, кияни навіть готові їздити за їх товарами на Лівий берег. Тому Karkat Fashion LLC планує розширювати проект за рахунок іміджевих заходів, коворкінгів і воркшопів.

Рефаель Юха, CEO коворкінгу «Платформа», ще одного простору, розташованого на Лівому березі Києва, стверджує, що цей проект - пік маніфестації економіки спільного користування. «Платформа» являє собою проект повного циклу, що і створює трафік і дозволяє утримувати ціни на рівні з іншими коворкінгами з більш вдалою локацією. На думку Рефаеля, головна перевага економіки спільного користування як раз в тому, що вона створює можливості для креативного класу.

А архітектор Дмитро Аранчій, засновник архітектурної майстерні Дмитро Аранчій Architects, вважає, що в коворкінгу проявляється синергія - той вид діяльності, коли результат спільної роботи двох або більше людей більше, ніж сума результатів індивідуальної роботи кожного з них. Він упевнений, що саме це стане основою архітектури майбутнього.

Проект культурного простору на Андріївському узвозі, розроблений архітектурною майстернею Дмитро Аранчій Architects